[Verse 1]
Море лягає в пісок, коли осінь
Приходить з пустим відром по морську сіль
Повільно входимо в жовтень ми, обважнілі тіла
Так ніби він з води і піску
А ми – зі скла

[Chorus]
Ти – самота, ти – саме та осінь
Яка так до лиця всім, зовсім
Як самота, ти – саме та осінь...

[Verse 2]
Знову ми всі як один – білі вірші
Лише коли паде дощ – раптово інші
"Доволі писати з дерев, –
Гукають, просять, –
Листоноша давно помер
Листів не носять!"

[Chorus]
Ти – самота, ти – саме та осінь
Яка так до лиця всім, зовсім
Як самота, ти – саме та осінь...