[Куплет 1]
Коли я оглядаюся назад і проводжу кінчиками пальців по поліетиленових пакетах
Гадаючи: "Хотіла б я екстраполювати якийсь невеличкий намір
Або просто привернути вашу увагу на хвилину-другу"

[Куплет 2]
Чи я помру? Чи досягну тієї десятирічної позначки?
Коли поборю вимирання теломерів?
І як досягну, чи будете ви там зі мною, тату, сестро, брате?

[Куплет 3]
Чарлі, кинь палити
Керолайн, чи ти будеш зі мною?
Чи з дитиною усе буде гаразд?
Чи буде у мене колись своя?
А як буде, чи упораюсь я?
Кажуть, що мій розум
Не готовий, принаймні так вони говорили, до народження дитини
Думаю, зі мною усе буде гаразд

[Куплет 4]
Ця ідея була не моя, коктейль із речовин, що перекручують нейрони усередині
Проте без них я б померла
Кажуть, мов у музиці є іронія, вона - трагедія, у якій
Я не бачу нічого грецького
Виділіть мені мавзолей у Род-Айленді, разом із моїм татом, бабусею
Дідусем, та Дейвом
Який повісився високо-високо
У небі над Національним парком, мені так прикро, я плачу
Дістатися до тебе, урятувати, навіть якщо я віддам за це своє життя
Знайду твоє астральне тіло, обійму його
Дам тобі дві секунди поплакати
Верну тебе додому, я, я дам тобі ковдру
Твій дух сяде і буде дивитися телевізор поруч зі мною
Бо, милий, я
Пройшла наскрізь час, відчувши, що ти це робиш
[Куплет 5]
Я не змогла цього витримати, я була у Монако
Я не чула, що вони говорили телефоном
За дві години я мала співати для принца
Сиділа під душем
Дала собі дві секунди поплакати
Як прикро, що ми помираємо

[Куплет 6]
Коли мені було п'ятнадцять, і я була гола, сусіди проїжджали повз
Вони витягли мене, схопивши за талію, довге волосся на пляжі
Як і ти, я хотіла піти, годуючи рибок
Яких ти ловив на пляжах Род-Айленду
Але інколи твій час просто ще не настав

[Куплет 7]
Керолайн, що ж вона була за матір така, щоб казати, що я загремлю в психлікарню?
Усе, чого я лише хотіла - поцілувати Аарона Ґріна, сидіти край
Озера, закручувати лаймову цедру в напої, що їх вони роблять
Завести дитину в шістнадцять у місті, де я народилась і де я помру

[Куплет 8]
Аарон пішов із життя, а не я
Що ж, бляха, у вас з головою, якщо ви відіслали мене геть, аби більше не бачити в вічі?
Екзотичні люди та місця не замінять мені батьків
Даю собі дві секунди поплакати
[Куплет 9]
Нехай воно валиться на мене
Наче хвилі на морі
Кличуть мене Афродітою, вклоняючись мені

[Куплет 10]
Сонцелюб, місячний мисливець, королева емпатії
Даю собі дві секунди, щоб вдихнути
І знову стаю незворушною королевою
Мені лиш були потрібні дві секунди, щоб побути собою