[Куплет]
Сонце сьогодні яскраво вмирало
В безсмерті своєму певне було
Спочатку далеко пожежа палала
Та полум'я врешті розбилось, мов скло
Мрiї – лиш згаслі зірки і розталий дим
За вікном літню спеку прогнали вітри
Холодне повітря; згадую дні, які вже минули давно
Все одно, краще закрити вікно, досить спогадів цих
Ми в кімнаті разом, але на самоті
Ми в кімнаті разом, але на самоті
Нічне небо, як синій оксамит
Твоя тінь, мов місяця відблиск води
Нiкотин, можливо, й вбиває, та ти набагато швидше за нього
Улюблена пісня твоя на повторі грає
А поза межами стін усі люди хворі
Лікуватися досить, запізно
Хвороба в очах, у крові у судинах, усюди
Тепер не знайти уламків тих сонячних
Світає, я міг би тут довше побути але набридли мені вже вкрай
І ти, і алкоголь, і клятий lo-fi
І ти, і алкоголь, і клятий lo-fi

[Аутро]
Сонце сьогодні яскраво вмирало
В безсмертi своєму певне було
Спочатку далеко пожежа палала
Та полум'я врешті розбилось, мов скло