М-м-м
[Куплет 1]
Я — сумні самотні руїни
В долоні долі тьмяні світлини
Комом у горлі биті цеглини
Тіні провини в тілі навильот
Ти — вдаєш із себе дитину
Гине той хто на це полине
На люди граєш внутрішній безлад
В погляді маєш сховане лезо

Ми познайомились у дивний період мого життя
Переконані, що почуття — то до смутку
Та зараз сусіди біжать по укриттях
Ми — щось на кшталт дикої помилки, на їх думку


[Приспів]
Схоже перехожим не повезло —
Їм на голови з твого поверху сиплеться скло
Ми живі, немов би долі назло
І гучніші за вибух, бо від нас сиплеться скло
Туш, помаду — фарби всі розвезло
Та замішано в ліжко, так що аж сиплеться скло
Хоч на вулиці давно вже світло
Нею падає, падає, пада-, падає скло
М-м-м

[Куплет 2]
Це не схоже, на чиюсь думку
На нормальні, чемні стосунки
Із зухвалістю пограбунку
Ти смієшся, та жуєш гумку

Зустрічаю віддзеркалення сонця в твоїх очах —
В ньому плескаються знайомі дияволята
І щось в мене не добре передчуття
Що сусідам саме зараз настав час встати

[Приспів]
Схоже перехожим не повезло —
Їм на голови з твого поверху сиплеться скло
Ми живі, немов би долі назло
І гучніші за вибух, бо від нас сиплеться скло
Туш, помаду — фарби всі розвезло
Та замішано в ліжко, так що аж сиплеться скло
Хоч на вулиці давно вже світло
Нею падає, падає, пада-, падає скло

[Куплет 3]
Ти цілуєш мене повільно
Я стискаю твої долоні
Ледь-ледь дихали напередодні
Бо за скільки — тепер ми голодні
Всі твої слова — вони гострі
По живому й прямо у серце
Певно, ти — мій контрольний постріл...
Ось і час для титрів, здається

[Приспів]
Схоже перехожим не повезло —
Їм на голови з твого поверху сиплеться скло
Ми живі, немов би долі назло
І гучніші за вибух, бо від нас сиплеться скло
Туш, помаду — фарби всі розвезло
Та замішано в ліжко, так що аж сиплеться скло
Хоч на вулиці давно вже світло
Нею падає, падає, пада-, падає скло