Приспів:

Я знову там, де лиш одна самота
У цих чотирьох стінах себе самого пізнав
Знову-знову час мина, досягнув самого дна
Та це не моя вина, хто ще мене пам'ятав іншим

Куплет:

Як можна забути все те, що було?
Кричу в усібіч, та не чує ніхто
Я - сам собі ворог, я - сам собі зло
Рахую години, де мати був сон

Але я прокидаюсь знову
Всі ці йобані кошмари вночі не схожі на змову
Я не розумію де я, і це відчуття не нове
Коли закриваю очі в мене знову паранойя

Я так хочу бути серед тих людей
Хто би поділяв усі з моїх ідей
Та я знову зачиняюсь у собі
І гублю пароль від всіх своїх дверей

Ти питаєш: "Є зв'язок між нами ж?"
Я для тебе тихий? Тоді ти мене не знаєш
Я, той хто має загони, які ти не маєш
І мовчатиме, навіть якщо всоте перепитаєш "Чи я люблю?"
Звісно, авжеж!
До твого тіла, мала, моя любов не знає меж
Я не той, кого все життя ти пам'ятатимеш
Але вночі сьогодні тебе зігрію, як Марракеш

Приспів

Куплет:

Як можна забути все те, що було?
Це частина мене самого
Я падаю сам в вогонь, втрачаю самоконтроль
Я там, де є алкоголь, але нема того почуття сталого, що я роблю все правильно

Погляди твої це палево
Змалку ще маю за правило взяти усе, що у душу запало, бо
Часто життя викидало за палубу,бути зі мною - неправильно
Як ти можеш мене знати, коли навіть я не знаю себе самого?

І ти знову питаєш: "Є зв'язок між нами ж?"
Я для тебе тихий? Тоді ти мене не знаєш
Я, той хто має загони, які ти не маєш
І мовчатиме, навіть якщо всоте перепитаєш "Чи я люблю?"

Авжеж!
До твого тіла, мала, моя любов не знає меж
Я не той, кого все життя ти пам'ятатимеш
Але вночі сьогодні тебе зігрію, як Марракеш