Ігор Кайдаш (Ihor Kaidash)
Піщаний замок (Sand Castle)
[Приспів: примара]
Мій піщаний замок, що ми будували разом
Як знайти коли нас самих на піску топтали
На березі гроза тут, мрії влізуть в зашморг
І доносить до вух вітер грози, шумно

[Куплет 1: примара]
Близкавиця б'є у воду, бризг доносить стогон
Звук в далечі моря, ось це і його сльози
Мій піщаний замок, сьогодні буде краще
Натхнення на поразку, проте, я не піддамся
Той теплий літній вечір, вільні мої плечі
Заходьте у оселю, очерет твоя зелень
Мій піщаний замок, все так само, я позаду
Кожен день - нова розвага
З ними в мене лиш досага, так

[Куплет 2: Whitelope]
Твої слова ніколи не змінять цей світ
Затоптані в багні почуття без слів
Сьогодні горизонт так яскраво згорів
Здаєтся, це останній раз, коли я так вмів
Я люблю своє життя і тих, хто в ньому є
Я вірю що ми всі теж колись згниєм
І той піщаний замок, що ми будували разом, впаде і розсиплеться з надією на краще
Мікроскопічні часточки - ось хто ми є
Але разом ми лавина із піску
Без мене ти не зможеш збудувати те, що зруйнував
Ти не спалиш мости, які я так довго будував
[Куплет 3: Ігор Кайдаш]
Все що було знов буде купу раз
Вирпутінь промов на могилі час
Воскресіння богам, плутаниця
Дай меня хоч слогом помолиться
Клятте чуство [?]
Вода [?] погашу вогнем
Мої мрії [?] спогадів
На душі [?] на моїм хресті
І тьма під шкірою, як кров
В землі розчиняюсь, нема думок
В котре помиляюсь, та все одно
Мені все одно, мені все одно

[Аутро]
Мій піщаний замок, що ми будували разом
Як знайти коли нас самих на піску топтали
На березі гроза тут, мрії влізуть в зашморг
І доносить до вух вітер грози