Туман думок за сірими очима
Упав вінок шипи на голе тіло
В легенях дим; пускаю свої квіти
Ми поміж ним, а поміж нами – вітер

Знову і знову, я у тобі тону

І тихими водами наші руки торкалися
Мені так легко з тобою, неначе стрілою у серце

І тихими водами наші губи торкалися
Твої тримаю долоні, в твоєму полоні немає покою

Коли нас тільки двоє, двоє, двоє
Нас тільки двоє, двоє, двоє

Шукали пульс нічного міста душу
Відчути плюс я стіни всі порушу
В пустелях дні, ми розбивали скелі
Твої вогні мене не відпускали

Знову і знову, я у тобі тону

І тихими водами наші руки торкалися
Мені так легко з тобою, неначе стрілою у серце
І тихими водами наші губи торкалися
Твої тримаю долоні, в твоєму полоні немає покою

Коли нас тільки двоє, двоє, двоє
Нас тільки двоє, двоє, двоє

І тихими водами наші руки торкалися
Мені так легко з тобою, неначе стрілою у серце

І тихими водами наші губи торкалися
Твої тримаю долоні, в твоєму полоні немає покою

Коли нас тільки двоє