[Куплет 1]
Нам даровано сад і стежок міріади
Кожен атом — мистецтво, рай смарагдових вод
Та є ті, хто радіють запускаючи Шахед в дитячу кімнату
Просто помилка Бога, не дописаний код

І отримавши тіло, найвеличніший витвір для діла
В світі скрипок і скриптів, воно тягне радянське весло
За півсвіту від дому, ще з народження озвіріле
Спрагло живиться кров'ю, просто істинне зло

Нагороджений чарами, сплітати любов і акорди
Я пірнаю в цей сюр, коли б міг будувати життя
Бо якщо не ми, то нас всіх вб'ють ці ординські морди
Наш світ знову зламався, ми нові інженери буття

[Приспів]
За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече
[Брідж]
(Не пече)
(Вогонь не пече)

[Куплет 2]
Уран народу тут, де дух міцніше вічних руд
В містах бруківка і тваринний бруд
Якщо ти шлаку пуд, то не збагатять кошти
Ми стрижні, що світу дають вічнопотужний поштовх

Горді і вперті не бояться смерті
Страшно, якщо знову два береги будуть роздерті
Вчинки героїв — стерті, діти — колонізовані
Краще йти в бій в зграї вовків, а не колоні з оленів

Раби знедолені пірнають в Тису
Ми виринаємо у лаві, копоті, імлі
З підземних шахт невпинно лізуть біси
Тілами кращих ми зшиваєм тріщину Землі

[Приспів]
За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече
За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

[Брідж]
За териконами
Горить Вавілон, а ми
Під небесними кронами
Стоїмо легіонами

[Приспів]
За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече