Наші ноги починають відмовляти, ми йшли цією дорогою занадто довго
Мої легені починають боліти, але ми все ще йдемо
Я задихаюсь від слів, немов накинута петля
Я не можу повірити, що до цього дійшло, не вірю, що так все обернулося
Моя люба, я боюся, що цей корабель потоне цієї ночі

Я тебе не покину, ці шрами не розлучать нас
Тож не покидай мене, для нас це ще не кінець
Я врятую тебе від самої себе
Врятую від самої себе

Наші ноги починають відмовляти, ми йшли цією дорогою занадто довго
Мої легені починають боліти, але ми все ще йдемо
Я задихаюсь від слів, немов накинута петля
Цієї ночі я не дійду до дому, я не дійду до дому
Я не доберуся сьогодні до дому
Бо кохана, я боюсь, ох кохана, я боюся
Що цієї ночі, я не дійду до дому, я не дійду до дому
Бо люба, я боюся, що цей корабель потоне
Чи ще є для нас надія? Чи зможемо ми врятуватися?
Бо я відчуваю смак невдачі на твоїх губах
Чи ще є для нас надія? Чи зможемо ми врятуватися?
Бо я відчуваю невдачу
Заплющ свої очі, ми тут нічого не зможемо зробити
Тільки спати у ліжку, яке ми постелили самі для себе
Ти потрапила у пастку минулого, немов ти похована на глибині шести футів
Я тебе не покину, ці шрами не розлучать нас
Тож не покидай мене, для нас це ще не кінець
Я врятую тебе від самої себе, врятую від самої себе
Я врятую тебе від самої себе, врятую від самої себе

Спробуй приглушити біль алкоголем та пігулками
Але це не поверне твою довіру
Ти не зможеш стояти на своїх ногах
Навіть за допомогою милиць

Я не покину
Не покину тебе та ми зіграємо цю симфонію
Я не покину
Не покину тебе та ми зіграємо цю симфонію співчуття
Я не покину
Не покину тебе та ми зіграємо цю симфонію співчуття
Я не покину
Не покину тебе та ми зіграємо цю симфонію співчуття