[Куплет 1]
Я прокидаюсь файним, та згодом дуже швидко осягаю
Що я маю серце розірвати й аварійне крушіння планувати
Я піднімаюсь уверх вверх вгору до стелі до упору
Душа лишає тіло, як сиве волосся діда
Повторюю, благаю «Будь ласка, прошу, прошу» на колінах
Чому це має бути так, невже це життя вільне?
Я не хочу бути тим в кого
Кров сонця на руках, я місяць прошу
Взяти зброю, ковану пітьмою
Хтось бачить ручку, а я – гарпун

[Передприспів]
Я не засну, бо пітьма сьогодні не бере в полон
Чому я не боюсь вранці
Я не чую тих голосів, які кликали
Мабуть я їх прогнав, мабуть я їх прогнав
Клянусь, я чув крики бісів
Слова безумні, якими казали, що
Мене нема, що мене вже нема

[Приспів]
Їм скажу: «Чом не лишить мене?
Я загроза вашим планам? Я ж невизначний…
Прошу, скажіть, в планах я чи ні?
Душу у вогонь відправлю, ким тепер я став?
Скажу їм…
[Куплет 2]
І до настання дня все забудеться мов
Ті дерева і хмари, які ждуть чогось
Старту дня, з маскою поверх лиця
Що демонструє - милість не треба нам
Перед настанням дня, що значніше за нас
Але ми прокидаємось, бо нам дали наказ
І дерева махають, а хмари благають
Волають: «Щось треба нам»
Я кріпак, амністію тричі благав
Й тричі теж я відрікавсь
Чемпіоном із злочину тричі став
Страшно тобі зізнатися кому вклоняюсь, не скажу, до кого співаю
Метафорично шльондра я
Я це четверте зречення

[Передприспів]
Я не засну, бо пітьма сьогодні не бере в полон
Чому ж я не боюсь ранком
Не чуть тих, що всю ніч звали
Мабуть, я їх прогнав, мабуть я їх прогнав
Клянусь, чув демонів гамір
Безумний, що запевняє
Що мене вже нема, що мене вже нема

[Приспів]
Скажу їм: «чом не лишить мене?
Я – загроза вашим планам?
Я ж невизначний…»
Прошу, скажіть, в планах я чи ні?
Душу у вогонь відправлю, ким тепер я став?
[Аутро]
Скажу щоб не давали план мені
Душу у вогонь кидаю, ким ж тепер я став?
Скажу їм, скажу їм, скажу їм
Прошу, скажіть, в планах я чи ні?
Душу у вогні вбиваю, ким тепер я став?
Пробачте