Лист самій собі

Я пишу тобі листа, якого ти, мабуть, ніколи не прочитаєш
Затримай мене, я готова уявити, що буде далі
Ти не візьмеш мене за руку, я прийшла, аби вкрасти твою
Яким би ти хотіла бачити мій завтрашній день?

Не хочу бути надто відвертою, та я не можу більше чекати
Аби зізнатися тобі, визнати, що я чекала саме на тебе
Немає жодної байки, жодного роману, жодної пісні
Яка би розповіла мені про пісок, що стікає з мого імені

Я кидаюся у воду і ніжно підстрибую
Це було не просто красиво, ні, я б сказала, п’янко
Немовби надто нескромні парфуми, що з роками повільно
Розносяться цими потворними коридорами

Зараз я сумую за тобою, але благаю, не повертайся
Цілком очевидно, що я не зможу полюбити тебе двічі, це вже було сказано
З відсутності та сум'яття я будую себе на твоєму танучому
Тілі, над яким нависає хижий птах

Я дякую тобі за те, що застерегла мене від незнайомців, що блукали біля мене
Від всіх цих сумішей звуків, від небезпек, що переслідували мене
Я пишу тобі листа, якого ти, мабуть, ніколи не прочитаєш
Затримай мене, я готова уявити, що буде далі