Русалка

Я втекла зі свого дому, який не може вмістити мене
Від чоловіка, якого не можу втримати
Від матері, що хоч і померла, але переслідує мене
Від доньки, яка ніколи не спить
Я втекла від шуму і тиші
Від вуличного руху

Я побігла до верхівок дерев, я побігла до неба
До озера під дощем
Що скуйовдив моє волосся, промочив взуття та шкіру
Сховав мої сльози, сховав мої страхи

Я бігла до лісу, я бігла до дерев
Я бігла і бігла, я шукала себе

Я бігла повз церкви і стару криву поштову скриньку
Повз яблуневі сади і жінку, що ніколи не розмовляє
Піднявшись на пагорби, я побігла на цвинтар
Затамувавши подих, я подумала про твою смерть
Я побігла до озера, на пагорби
Я бігла і бігла, я досі дивлюся туди
І я побачила надгробки, що обсипалися
Всі забуті імена
Я відчула смак дощу, відчула смак своїх сліз
Я прокляла янголів, я відчула смак своїх страхів
І ґрунт розгорнувся під моїми ногами
І земля прийняла мене в свої обійми
Листя вкрило моє обличчя
Мурахи бігали у мене по спині
Чорне небо розверзлося, засліпивши мене

Я бігла до лісу, я бігла до дерев
Я бігла і бігла, я шукала себе
Я бігла до озер і на пагорб
Я бігла і бігла, я досі дивлюся туди

І я відчула запах її палаючої плоті
Її кісток, що гниють
Її розкладання
Я бігла і бігла
Я все ще тікаю…