Солітер

Не хочу більше говорити
Я одержима тишею
Я йду додому і зачиняю двері
Я чую сирени
Бачу з вікна будівлі та решітки
І слухаю, як дме вітер
Бачу людей і машини, вкриті золотом
І я щаслива, що я на самоті

Тверда, ніби скеля, холодна, як камінь
Біла, немов діамант, чорна, наче вугілля
Огранена, неначе коштовність, так, я відновлюю себе
Коли тебе немає поруч

Солітер
Те, що ти вважаєш рідкісним
Я не хочу, щоб мене порівнювали, так
З цим дешевим мерехтінням і блиском
Солітер

Я закохана в крижано-синє сіре небо Англії
Зізнаюся, все, що я хочу – це напитися і замовкнути
Спостерігати, як життя розгортається навколо мене
Наче прекрасний сад
Я бачу такі високі квіти, що оточують мене
О, моє серце, воно так закам'яніло
Тверда, ніби скеля, холодна, як камінь
Біла, немов діамант, чорна, наче вугілля
Огранена, неначе коштовність, так, я відновлюю себе
Коли тебе немає поруч

Солітер
Те, що ти вважаєш рідкісним
Я не хочу, щоб мене порівнювали, так
З цим дешевим мерехтінням і блиском
Солітер

І всі інші коштовності, що мене оточували
Приголомшили мене на початку
Я заховала своє серце в рамки
А всі фальшивки називали мене проклятою
Але я не проклята, я не проклята
Я була просто вкрита брудом, брудом, брудом, брудом

Солітер
Те, що ти вважаєш рідкісним
Я не хочу, щоб мене порівнювали, так
З цим дешевим мерехтінням і блиском
Солітер

Солітер, солітер, солітер, солітер