Кокон

Хто б міг подумати
Що такий хлопець, як він
З легкістю увійде в мене
Відновлюючи моє блаженство?
Хто б міг подумати
Що такий хлопець, як він
Пізнавши в мою сутність
Залишиться ні з чим?

Хто б міг уявити собі
Таку безмежну красу?
Хто б міг пізнати
Священний транс?
Хто б міг відчути
Чудодійний подих?
Вдихнути аромат бороди
Сповнений мужности

Хто б міг подумати
Що такий хлопець, як він
Володіє магічною чутливістю?
Хто б підійшов до такої дівчини, як я
Яка пестить, заколисує його голову
У себе на грудях?
Він прослизає всередину
Напівсвідомий, напівсонний
Ми знову занурюємось у сон
Коли я прокидаюся вдруге
В його обіймах, це чарівно
Він все ще всередині мене

Хто б міг подумати?
Хто, хто б міг подумати?
Перлинний потяг, каюта за каютою
Пропливає прямо через океан

Із рота, із, із рота
Дівчини, як я, до хлопця
До хлопця, до хлопця