З Чорнобиля з любов'ю

Кохана, 28 квітня 86 року
Я все ще в реакторі
Хоч мені і не можна тобі писати
Наважуюсь з болем у душі написати кілька добрих слів на клаптику паперу
Після катастрофи життя вже не буде таким, як раніше
Галузі, які найбільше забруднюють навколишнє середовище, передислокували

Я з усіх сил намагаюся продовжувати посміхатися і не здаватися
Скажи дітям, що їхній тато скоро повернеться, я їх люблю
Тиша нестерпна, місця не вистачає, а демографічні показники знижуються з шаленою швидкістю
Але я все ще вірю, я все ще вірю
Постійні уламки, знову i знову, щодня, місія: знищити все це!
Гамма-промені жадають моєї плоті. Плоть важливіша за воду
Найважливіше, звичайно, вірити у те, що ми колись повернемося
Тож якщо ти теж думаєш про мене, то, без сумніву, ми дуже, дуже скоро зустрінемося

З Чорнобиля з любов'ю
З Чорнобиля з любов'ю
З Чорнобиля з любов'ю
З Чорнобиля з любов'ю