Вбивця квітів

О, ти, людина, яка вирвала цю квітку у мене з рук
Ти наважився підрізати її коріння
Ти так сильно хотів залишити її собі
Що поставив її під скляний ковпак

Вона кричить про порятунок
Їй погано
Вона висихає
Вона кличе на допомогу

Ти наважився сказати їй, що кохаєш її
Але обриваєш її пелюстки
Тож скажи мені, що не так?
І все ж ти любив її такою, якою вона була:
Спокусливою і сяючою, зі східним ароматом

Він мене лякає
Вбивця квітів
Будь ласка, зробіть так
Щоб вона не віддала йому своє серце

Ти думаєш, що робиш добро, бажаючи захистити її від зла
Але ти сам є злом
Коли вона почала цвісти
Ти зруйнував її мрії, не зваживши на її бажання
Тепер ти плачеш
Брудний вбивце квітів
Ти щойно зрозумів –
Ця квітка була рідкісною

Який сенс завжди хотіти зробити її схожою на себе?
Щоб викинути її через кілька місяців?
О, ці квіти, які ростуть у дзеркалах –
Це квіти, які світяться і в темряві

Вона не боїться
Вбивці квітів
Вона таких пожирає
Це хижа рослина

О, брудний вбивця квітів