Еверест

Це сором, це біль, щось, чого я не можу пояснити
Це шум, це голос, і він кричить у мене в голові
Це прокляття, мені болить, але я просто продовжую йти
Я віддаюся бурі, я такою народилася
Адже мій страх то є полум’я і ним не можна нехтувати
Продовжую зберігати сліпу віру, незважаючи на сльози в очах
І просто продовжую йти

Я сходжу на Еверест
Знаючи, що це питання життя і смерті
І моє виживання – це самогубство
Це порочне коло…
Знаючи, що я більше не заспокоюся
Допоки не віддам останній подих
Допоки в мене нічого не залишиться
Еверест

Це ліки, це трутка, я не маю вибору
Мовчазний виклик, в якому я знаходжу свій голос
Бо я вирішила просто йти далі
Це азарт, це відчуття, що змушує мене вірити
Що я маю силу, коли не маю причини
Боротися – це моя вада, коли я не маю права
Просто йти далі
Рахую тіла по дорозі
Знаючи, що на моєму місці може бути будь-хто
Знаючи, що можу віддати життя за щось
І все це може виявитися марним

Я сходжу на Еверест
Знаючи, що це питання життя і смерті
І моє виживання – це самогубство
Це порочне коло…
Знаючи, що я більше не заспокоюся
Допоки не віддам останній подих
Допоки в мене нічого не залишиться
О, Еверест

Усе своє життя мені доводилося боротися і
Я не знаю, чому я продовжую йти далі
Я відчуваю світло і я могла б
Дістатися вершини, якщо продовжуватиму в тому ж дусі
Усе своє життя мені доводилося боротися і
Я не знаю, чому я продовжую йти далі
Я відчуваю світло і я могла б
Дістатися вершини, якщо продовжу сходження

Еверест
Знаючи, що це питання життя і смерті
І моє виживання – це самогубство
Це порочне коло…
Знаючи, що я більше не заспокоюся
Допоки не віддам останній подих
Допоки в мене нічого не залишиться
О, Еверест
Я помру, ні про що не шкодуючи
Еверест