(Скажи мені дещо)
(це якась змова чи що?)

Перше що я помітив прокинувшись пізно ввечері
Це ці білі стіни, а потім моє огидне тіло

Я вже давно звик до кімнатної температури
Лиш темрява є місцем спокою мого серця

Вчорашній день як сьогоднішній
Сьогоднішній як завтрашній
Завтрашній як вчорашній
Нічого не змінилося

Навіть у недільний ранок
Навіть у понедільний ранок
Навіть у п'ятничний вечір
Нічого не змінилося

Висохлий міський пейзаж
Моя скривлена особистість
Моє забуте минуле
Мої спотворенні спогади

Тривожний шум у вухах
Моя наростаюча тривожність
Моє забуте майбутнє
Мої почуття ціпеніють
Вчорашній день як сьогоднішній
Сьогоднішній як завтрашній
Завтрашній як вчорашній
Нічого не змінилося

Навіть у недільний ранок
Навіть у понедільний ранок
Навіть у п'ятничний вечір
Нічого не змінилося

Зимові ночі наодинці були такими прекрасними
Я нічим не міг це висловити
Я просто хотів, щоб час зупинився
Ні про що не думаючи

Бажаю, щоб цей момент був вічним
Викинути всі дратуючи речі
Світ там зовсім інший
Застряг у ліжку та втік

Просто втік прикидаючись що нічого не бачив
Просто втік без жодних виправдань
Я звів невелику стіну поки не довіряв нікому
Кожного разу я чекаю, кожен день минає

Ненавидячи щось, а потім бажаючи чогось
Просто поводячи себе як дитина, не пітніючи
Тільки звинувачуючи час не роблячи нічого
Завжди, завжди, завжди
І коли я прокинувся сьогодні там була біла стеля
І коли я прокинувся учора там була біла стеля
І коли я прокинувся завтра там була біла стеля
І коли я прокинувся кожного дня там була біла стеля
Завжди, завжди, завжди

(Хороші вібрації)

На добраніч