Заряджену кулями зброю
Одною рукою ношу з собою
До місця, де стояла тремтяча ти
Я швидко попрямував туди

Тік-так, годинник тік-так
Схвильоване серце і так кваплю
Тік-так, годинник тік-так
Зупинитись не хоче, продовжує далі

В кімнаті, де не відчуваєш людського тепла
Геть схолоднілі руки простягаю
Місце, де закрив себе сам я
Ніхто й не знає

Тік-так, годинник тік-так
Кінець і початок часу меж
Тік-так, годинник тік-так
Все перетнулось

Спантеличений, я чекав
В такій печалі, що аж смішить
Спантеличений, я чекав
Щасливим, ледь не розплакавшись

В кімнаті, де не відчуваєш людського тепла
Геть схолоднілі руки простягаю
Місце, де закрив себе сам я
Ніхто й не знає
Тік-так, тік-так
Дні, коли мене дурили
Коли не міг я йти далі
Піднявсь, наче до атаки заклик

Спантеличений, я чекав
В тьмяній кімнаті на самоті
Спантеличений, я чекав
Звук, як вибивають двері ці

Спантеличений, я чекав
В тьмяній кімнаті на самоті
Спантеличений, я чекав
Уже мене це не страшить

Заряджену кулями зброю тримав
Щільно замкнені двері штовхнув
Віддача пістолета, коли куля
Пройшла наскрізь вчорашнього мене

Добраніч, цей відчай прийнявши
В завтра я почав іти
Нумо ввечері знову зустрінемось ми