[1-й куплет]
Я приноситиму квіти на кладовище мого серця
Для всіх моїх коханих у теперішньому й у мороку минулого
Щороковин я віддаватиму шану і проситиму вибачення
Бо в них ніколи не було ні найменшого шансу
Коли ніхто не знає, як це — бути нами

[2-й куплет]
Я ніколи раніше не бачила небо такого кольору
Ніби я починаю помічати все навколо трохи виразніше
Тепер, коли весь пил осів
Я спростовую всі свої спростування
Ніхто не знає, як це — бути нами

[Приспів]
Чужими за природою
Чужими за природою

[Перехід]
Чи зможу я коли-небудь усвідомити це?
О, сподіваюся, що колись я навчуся
Плекати те, що я зробила

[Кінцівка]
У–у, у
У–у–у–у
У–у–у–у
У–у–у
У–у
Що ж, я готова