Так безглуздо було закохатись у тебе
Так бездумно, так божевільно
Все це так у моєму дусі
Піднімаю руки

Ми усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі

Ми усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі

Я чекатиму в гості
Дві зими одну осінь
Ну на цьому і досить

В русі голих ілюзій
Я збиратиму крихти
Я ловитиму рухи

Жодна з версій неповна
Я приміряю кожну
Може раптом підійде

Вибач, так же не можна
Я була не повинна
Я ні в чому не винна
(Я ні в чому не винна)
Я триматиму руку
І підвищую пульс зі швидкістю звуку
Біг на місці захищаюсь від куль

Зашифровані зустрічі
Миттю стерті рядки
Бігти безліч фальш-причин
Тут лишитись чи навпаки

Ми усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі (Усе ж таки)

Ми усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі

Ми усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі

Ми усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі
Усе ж таки друзі

Ми усе ж таки
Ми усе ж таки
Ми усе ж таки (Друзі)
Ми усе ж таки
І вже ніхто
Ні ти, ні я
Не прагнем розуміння
Відбитки зайчиків в очах змінило оніміння
На суперечливих плечах
Вагання звели табір
Мене підкорює печаль