[Куплет]
Життя відбувається з нами, поки
Будуються плани
Передбачити неможливо
У якому гребсти океані

Де свідомість торкається залишків ґлузду
Оклимається втрачений і заточений в душі
Мистецтво без дозволу
Пише своїми руками твої вірші

Доля — жінка
Страшніша за смерть
Вона змушує жити
Корегуючи вдалий сюжет

Перед нею безсильні Боги і Титани
Вона втопить тебе у твоїх же сльозах
Вичистить повні кармани

Вийме душу, випере її з хлором
А якщо то не дійде, братиме мором
Почуття жалю присутнє людському, а вона — восьме чудо
Безкінечність всесвітнього болю

Вона точно не знає про слово "шкода"
Швидко забуде про статуси і ім'я
Їй нічого не страшно
Бо вона і є те ніщо
Через неї досі пишуться повісті
Про розіравану душу
А їй абищо
Смерть існує для всіх, але не для неї

Вона ніколи не святкує свої ювілеї
Вона всюди й ніде одночасно
Берегиня і Демон
З нею ніколи не ясно

Її намір вести крізь пітьму до світла повертатись до себе
Вона просто відьма
Але щедра на дари і уроки
Від її рук помирали пророки