[Приспів]
Ми спросили Журавля: "Де найкращая земля?"
Журавель відповідає: "Краще рідної немає"

[Куплет 1]
Дослужившись забуття
Я іду з землі [гниття?]
Матінка заколисає
Батька поруч немає
Тихо, тихо — нема слуху
Темно, темно — нема зору
Мили вуха і прозоро
Все навколо і ніде
Гомоніла Україна, довго гомоніла
Довго-довго кров степами текла-червоніла
Древні предки дають силу
Щоб врага загнать у могилу
За спинами чорні крила
І червоная земля

[Приспів]
Ми спросили Журавля: "Де найкращая земля?"
Журавель відповідає: "Краще рідної немає"
Ми спитали Журавля: "Де найкращая земля?"
Журавель відповідає: "Краще рідної немає"
[Куплет 2]
Порох ворог стереже
І заллються скоро гори
Кров'ю, що рікой тече
Всі відчиняться комори
Як зійде палюче сонце
Над землею вражою
Згинуть орди охоронці
Як тварини скажені
Задзвонили в усі дзвони по всій Україні
Закричали воїни: "Гине русня, гине!
Гине русня, погуляєм та хмару нагрієм!"
Зайнялася Московщина, хмара червоніє

[Приспів]
Ми спросили Журавля: "Де найкращая земля?"
Журавель відповідає: "Краще рідної немає"
Ми спросили Журавля: "Де найкращая земля?"
Журавель відповідає: "Краще рідної немає"

[Куплет 3]
Всі як кури повставали
Продовжую я стогнати
Їм мого життя замало
Тепер їх мордує кат
І день, і ніч ґвалт гармати, земля стогне, гнеться
Сумно, страшно, а згадаєш — серце усміхнеться
Заготуй мотузки й мило
Щоби в землю, що вродила
Прийти вчасно та раніше
Ніж почнуть [боліти ніжки?]
Гомоніла Україна, довго гомоніла
Довго-довго кров степами текла-червоніла
[Приспів]
Ми спросили Журавля: "Де найкращая земля?"
Журавель відповідає: "Краще рідної немає"
Ми спросили Журавля: "Де найкращая земля?"
Журавель відповідає: "Краще рідної немає"