З вечора пригожого аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку
Вишивала дівчина, вишивала
Чорну та червоную нитку клала

Ой, та чорна ниточка — то страждання
А червона ниточка — то кохання
Тому чорна ниточка часто рвалась
А червона ниточка легко слалась

Як піду я ввечері на гулянку
Подарую милому вишиванку
Бери, мій соколику, і не сердься
Будеш ти носить її коло серця

З вечора пригожого аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку
Вишивала дівчина, вишивала
В тую вишиваночку душу вклала